/  
 ДОКУМЕНТІВ 
20298
    КАТЕГОРІЙ 
30
Про проект  Рекламодавцям  Зворотній зв`язок  Контакт 

Духовне життя України в литовсько-польський добі, Детальна інформація

Тема: Духовне життя України в литовсько-польський добі
Тип документу: Реферат
Предмет: Історія України
Автор: фелікс
Розмір: 0
Скачувань: 1622
Скачати "Реферат на тему Духовне життя України в литовсько-польський добі"
Сторінки 1   2   3   4   5   6   7   8   9  
— неписьменний — за п'ять років до смерти Макарія дістав від нього зобов'язання,

що отримає катедру. Після смерти Сільвестра в 1568 році катедру дістав

митрополит Іона Протасович, який продав шляхтичеві Іллі Кучі «достоїнство архи-

єпископське», а після смерти Іони — митрополичу катедру. Це затвердив Стефан

Баторій. Немає відомостей, як обрано наступника Іллі Кучі, Онисифора Дівочку,

але відомо, що його наступника, Михаїла Рогозу, призначив король, без обрання

православними.

За таких митрополитів, природно, не можна було сподіватися, щоб єпископи

стояли на висоті. Єпископські катедри давали як нагороду за різні заслуги, службу.

Так, у 1577 році Стефан Баторій віддав за військові заслуги зем'янинові Стефанові

Достоевському, «не грецького закону», очевидно, католикові, Вознесенський

манастир у Менську. Бувало, що церковні маєтки передавали стороннім особам.

Наслідком «патронату» єпископські катедри давалося світським людям з

обов'язком мати «вікарієм» духовну особу, яка відправляла б церковні служби. На

цьому ґрунті виникало багато сумних подій, які принижували авторитет Церкви,

бруднили ім'я українця.

Одною з найвидатніших в цьому відношенні була доля Володи-мирської катедри,

найбагатшої на Волині. Сігізмунд-Авґуст дав її Іванові Борзобогатому-

Красенському, який, залишившись мирянином, грабував єпархію, роздавав добра її

своїм родичам, і жадні протести не допомагали. Тим часом король віддав

Володимирську єпископію Холмському єпископові Теодосієві Лазовському, який,

зібравши військо, вибив Борзобогатого з єпископського замку. Тоді король дав

йому Луцько-Острозьку єпископію. Можливо, шо це предок письменника Федора

Достоєвського, який походив із старої священичої родини Поділля, що, за

родинними переказами, приїхала «з Литви».

Король передав Володимирську епискотю шдяхтичеві-католикові Жовковському,

але новий король, Стефан Баторій, призвачив її ігуменові Києво-Печерського

манастиря, Мелегієві Хрептовичу, який став роздавати маєтності єпископії

стороннім особам. По смерті Борзобогатого в Луцьку, його невістка забрала всю

церковну утвар, хрест та ікони з дорогоцінним камінням, євангелію, оправлену

Сторінки 1   2   3   4   5   6   7   8   9  
Коментарі до даного документу
Додати коментар