Духовне життя України в литовсько-польський добі, Детальна інформація

польських бернардинців проголошено святими. Бернардинці мали добре поставлені

школи, з допомогою яких впливали на українську інтелі-ґенцію, головно шляхту.

Однак ненависть православних до бернардинців була така велика, що вони спалили

їх манастир у Львові.

Всі ці ордени поширювали польонізацію, а разом з нею й польський шовінізм,

викликаючи ворожість українців і до Польщі і до латинської Церкви, — пише

історик Католицької Церкви Г. Лужницький. Україна вкрилася мережею

латинсько-польських кляшторів-манастирів для чоловіків та жінок.

Латинська Церква на землях Польщі та Литовського Князівства зустріла вороже

спроби перевести Фльорентійську унію. Найрішучіший спротив викликав

митрополит Ісидор збоку латинського духовенства; Віденський біскуп Матей

виступав проти Ісидора, мавши підтримку в особі всемогутнього канцлера

кардинала Збігнева Олесницького. Польща хотіла повної злуки, знищення

Православної Церкви, а не унії із збереженням східнього обряду.

Трагедією Православної Церкви було те, що вона значно поступалася перед

католицькою своєю освітою; навіть патрони-українці розуміли, що вони

«знижувалися» до неї. З XV до половини XVI ст. Східня Церква культурно

зубожіла і її література обмежувалася церковно-богослужебними книгамрі та

книжками для побожного читання, а цього було замало для культурно розвиненої

людини. Така людина мусіла звертатися до латинського, польського письменства.

До польсько-латинської школи тяжко було попасти українцеві, а українські школи

стояли низько. Голодне, неосвічене православне духовенство втрачало авторитет в

народі. Відмирала виборність духовенства громадою, її заміняло призначення

патронами.

Дуже характеристичною була ухвала коронаційного сойму 1576 року: не допускати

«простих» людей на вищі церковні посади, бо ці посади православна шляхта

резервувала тільки для себе. Так священики опинилися в стані паріїв.

У боротьбі за піднесення Православної Церкви в XVI ст. виступають собори та

братства.

Першим Обласним Собором XVI ст., постанови якого збереглися, був Віденський,