Методи кількісного аналізу ризику господарської діяльності, Детальна інформація

Рівень втрат визначається залежно від частки втрат у загальній величині власних коштів підприємства.

Для кількісної оцінки рівня втрат уводять поняття коефіцієнта ризику (К). Коефіцієнт ризику можна розраховувати:

як відношення всього капіталу підприємства до суми його активів;

як відношення розміру втрат до величини власних коштів підприємства (табл. 1);

як відношення очікуваного значення втрат до очікуваного значення доходу або прибутку (табл. 2) тощо.

Таблиця 1

Рівні ризику залежно від співвідношення величини можливих утрат і величини власних коштів підприємства

0,75 Критичний

К>0,75 Катастрофічний



Таблиця 2

Типи поведінки особи, що приймає рішення

залежно від співвідношення очікуваних значень

утрат (Еут) і надбань (Енд)

1 Азартний



У розглянутому варіанті статистичного методу, значення коефіцієнта ризику є скоріше нормованими значеннями, то характеризують певний рівень утрат, а не розрахованими відповідно до викладеного вище.

Так, утратам у розмірі половини чистого прибутку відповідає коефіцієнт ризику 0,125, а утратам усього чистого прибутку - 0,25 (область мінімального ризику). Відповідно, утратам у розмірі валового доходу відповідає коефіцієнт ризику 0,5, а в розмірі його половини — 0,375 (область підвищеного ризику) і т. д.

Частота виникнення певного (і-го) рівня втрат знаходиться за формулою:

, (1)

де п - число випадків настання конкретного рівня втрат; N - загальне число випадків у статистичній вибірці, що включає й успішно здійснені операції даного виду.

Розглянемо характеристику кожної з областей.

Безризикова область (І) - характеризується відсутністю будь-яких утрат при здійсненні господарської діяльності з гарантією одержання розрахункового прибутку. Теоретично прибуток не обмежений. Коефіцієнт ризику К1 = 0.

Область мінімального ризику (II) - характеризується розмірами втрат, які не перевищують чистого прибутку. Коефіцієнт ризику К2 = 0 - 0,25. Підприємство ризикує тим, що, у гіршому випадку, воно не одержить чистого прибутку. У кращому випадку - чистий прибуток буде менше його розрахункового значення.

Область підвищеного ризику (III) — характеризується втратами, що не перевищують валового доходу. Коефіцієнт ризику К3 = 0,25 - 0,50. Підприємство ризикує тим, що, у гіршому випадку, воно не зможе виплатити заробітну плату своїм працівникам за виконану роботу, але при цьому покриє матеріальні витрати, пов'язані з виробництвом продукції.

Область критичного ризику (IV) - характеризується втратами, величина яких не перевищує виторгу від реалізації продукції. Коефіцієнт ризику К4 — 0,50- 0,75.

Область неприпустимого ризику (V) - характеризується втратами, порівняними з розміром власних коштів підприємства, тобто можливе повне банкрутство. Коефіцієнт ризику К5 = 0,75- 1,0.

Приклад 1. Є статистичні дані за 3 роки про роботу конкретного будівельного підприємства за одним з напрямків його діяльності - зведення будинків і споруджень. Необхідно, користуючись статистичним методом, розрахувати очікуваний рівень ризику (коефіцієнт ризику) даного виду діяльності і розкид його значень. Вихідні дані наведені в табл. 3.

Загальну частоту виникнення втрат Fa визначимо як суму частот. Відповідно по роках:

- F0 = (0,32 + 0,33 + 0,05 + 0,05)/1 = 0,75;