Джерела статистики, види середніх та способи їх обчислення, Детальна інформація

Джерела статистики, види середніх та способи їх обчислення
Тип документу: Реферат
Сторінок: 10
Предмет: Математика
Автор: Олексій
Розмір: 46.8
Скачувань: 2407


Курсова робота з статистики

Джерела статистики, види середніх та способи їх обчислення

Зміст

TOC \o "1-2" \h \z \u HYPERLINK \l "_Toc98387888" 1. Джерела статистики PAGEREF _Toc98387888 \h 3

HYPERLINK \l "_Toc98387889" 2. Види середніх та способи їх обчислення PAGEREF _Toc98387889 \h 7

HYPERLINK \l "_Toc98387890" 2.1. Суть і види середньої величини PAGEREF _Toc98387890 \h 7

HYPERLINK \l "_Toc98387891" 2.2. Середня арифметична проста і зважена PAGEREF _Toc98387891 \h 11

HYPERLINK \l "_Toc98387892" Задача PAGEREF _Toc98387892 \h 14

HYPERLINK \l "_Toc98387893" Список літератури PAGEREF _Toc98387893 \h 25



1. Джерела статистики

Слово «статистика» означає суму знань про державу. В сучасному розумінні статистика обіймає:

1) статистичні дані, отримані шляхом масових спостережень;

2) статистичну практику, тобто діяльність статистичних установ, які збирають і обробляють інформацію про соціально-економічні явища і процеси;

3) статистичну науку.

За образним висловлюванням Н.К. Дружиніна, статистика постає як дволикий Янус: вона — наука і в той же час один із засобів управління державою. Протягом тривалого і складного шляху формування статистики ці дві функції постійно взаємодіяли, і практичні потреби неминуче впливали на розвиток статистичної науки.

Первинною формою статистики був господарський облік, поява якого відноситься до глибокої давнини і пов'язана з утворенням держав. Для управління державою потрібна була інформація про чисельність населення, склад земель, поголів'я худоби, стан торгівлі та ін. Уже в країнах Стародавнього світу склались розвинуті системи державного та адміністративного обліку, що дістало відображення в священних книгах різних народів. Так, Конфуцій у книзі «Шу-Кінг» посилається на дані перепису населення Китаю в 2238 р. до н. е. В Біблії, у Четвертій книзі Мойсея «Числа» розповідається про облік чоловічого населення, здатного носити зброю.

Античний світ змінив характер господарського обліку. Окрім державного обліку з'являється облік з ініціативи банкірів, торговців, власників майстерень, де працювали раби, і латифундій. З розширенням зв'язків і уявлень про світ виникли описи держав. Аристотель описав 157 міст і держав свого часу.

У стародавньому Римі був утворений перший статистичний орган — ценз для проведення переписів вільних громадян. Значний, імпульс до розвитку міста облік приватних господарств.

З Середньовіччя до наших часів збереглося унікальне зведення даних загального земельного, перепису Англії «Книга страшного суду». Розвиток міст привів до появи муніципального обліку.

Точність і вірогідність господарського обліку були невисокі. В повсякденному житті люди користувались порівняльними схемами „більше— менше” і лише в крайньому випадку — кількісними вимірниками. Епоха Відродження дала світу Луку Пачолі, який у своїй фундаментальній енциклопедичній праці «Сума арифметики, геометрії, учення про пропорції і відношення» (1494) заклав основи бухгалтерського обліку.

Розвиток бухгалтерського обліку і первинної реєстрації фактів, накопичування масових даних про. суспільні явища і необхідність їх узагальнення, підвищення попиту щодо кількісного вимірювання явищ і закономірностей суспільного життя, розвиток таких фундаментальних наук, як філософія і математика, які допомогли усвідомити значення статистики як засобу соціального пізнання,— ось неповний перелік умов, завдяки яким в XVII ст. стало неминучим формування статистики.. На початку цього процесу виділилось два напрями: державознавство і політична арифметика.

Державознавство часто називають описовою школою статистики, її представники основними завданнями статистики вважали систематизоване описування тих фактів, які визначають велич та могутність держави. Однак через обмеженість цифрових даних переважали словесні характеристики, а математичні методи пізнання недооцінювались. Незважаючи на все це, безперечним досягненням державознавства слід вважати сукупність розроблених показників і створення спеціальної системи збору статистичних даних про масові явища.

Школа політичних арифметиків мри вивченні соціальних явищ перевагу віддавала кількісним характеристикам. Основоположник її В. Петті використав новий спосіб доведения. Замість словесних порівнянь, похвали і абстрактних аргументів він виражав свої думки мовою чисел, ваги, мір.

Політичні арифметики в цілому вірно визначили суть статистики, її завданий і значення як методу соціального пізнання, їх успіхам сприяв нерозривкий зв'язок з практичною, політичною і економічною діяльністю. Представники цієї школи (Д. Граунт, П. Зюсмильхта ін.) внесли вагомий вклад в розвиток демографії, ввели в науковий обіг таблиці і графіки. В XVIII ст. були зроблені також перші кроки на шляху до вивчення динаміки цін за допомогою індексів (Дюто, Карлі).

Таким чином, державознавство і політична арифметика - два напрями поступового розвитку господарського обліку, у них один об'єкт дослідження - суспільство, але різні методи - описування і вимірювання.

У XIX ст. зростали обсяги офіційної інформації і кількісні характеристики поступово витісняли текстові описування. Статистика набувала «кількісного відтінку». Подальший її розвиток вимагав вдосконалення методів збирання, обробки, узагальнення масових даних. Фундатором теорії статистики став А. Кетле. Його праці, передусім «Соціальна фізика», - це початок пошуку філософських підвалин статистики. А. Кетле вважав, що предметом статистики є «людина в суспільстві», а методологічною основою — принцип масовості, пізніше названий законом великих чисел. Саме цей принцип зумовив необхідність обчислення середніх величин як узагальнюючих характеристик сукупності.

У Росії в XIX ст. формувалась статистика політико-економічного напряму. Про це свідчать роботи К.Ф. Германа, К.І. Арсеньєва, В.П. Андросова, Д.П. Журавського та ін. Проте інтенсивний розвиток математичної статистики в кінці століття потіснив політекономічний її напрям. У зв'язку з цим виділилось дві концепції щодо наукового змісту статистики:

1) статистика як метод пізнання (А.А. Чупров, А.А. Кауфман, Н.А. Каблуков, Н.К. Дружинін та ін);

The online video editor trusted by teams to make professional video in minutes