Гуманітарний розвиток та гуманітарна політика ( на прикладі Тиврівського району Вінницької області)” за програмою “Адміністративний менеджмент”, Детальна інформація

Станом на 1.01.2000 року книжковий фонд бібліотек району становить 548470 примірників.

417 книг отримано від населення району в результаті проведення акції “Подаруй бібліотеці книгу”.

На 1999 рік в бібліотеки було передплачено всього 54 назви, 204 примірники періодичних видань (на суму 2 097,54 гривні).

При кількісному аналізі фонду бібліотеки району встановлено, що книг українською мовою 310177 примірників, що становить 56,5%.

По сільських бібліотеках – 247050 примірників, що становить 58,21 %. Особливістю утримування закладів культури на протязі 1997 – 1999 років було те, що 32 сільські бібліотеки знаходились на фінансування в колективних сільськогосподарських підприємств. Цей, так званий “вінницький експеримент” запроваджувався, як тимчасовий в зв’язку з нестачею бюджетних коштів і проіснував 3 роки. За цей час такий спосіб фінансування довів свою повну нежиттєздатність (хоча це для більшості було зрозуміло ще до його запровадження). Область мало не втратила повністю культурну галузь, була відсутня елементарна керованість і порядок. Серед працівників такий стан викликав зрозуміле незадоволення і соціальну апатію. Лише з 2000 року відновлене бюджетне забезпечення закладів культури. Вирішальним при цьому, правда, були не її потреби і побажання, а реорганізація в зв’язку з Указом президента КСП.

Все ж фінансування є вкрай незадовільним. Так, в районі на повну ставку працювало 11 працівників, на 0,75 ставки – 18, 0,25 ставки – 21 працівник.

Вкрай незадовільною є матеріально-технічна база бібліотек району. Капітального ремонту потребують 8 бібліотек, поточного – 4 бібліотеки.

З 41 масової бібліотеки опалювалось лише 9 - решта не опалюється через відсутність коштів на придбання палива для пічного опалення, а також по причині зіпсованості опалювальних систем. Телефонізовано лише 3 бібліотеки в районі.

Аналогічно важкою є і ситуація в іншій складовій культурних закладів району – клубних установах. На протязі 1999 року на задоволення культурних потреб населення працювали 34 клубні установи, серед них:

Районний Будинок культури – 1;

Міський Будинок культури – 1;

Сільських Будинків культури – 1;

Сільські клуби – 16;

Сільські клуби – бібліотеки –5.

Як і бібліотеки, частина клубних установ три роки знаходились на утриманні КСП. Так, в 1999 році на районному бюджеті знаходились 6 клубних установ (1 - Районний Будинок культури, 1 - міський Будинок культури і 4 сільських), на утриманні КСП – 22 клубних заклади. Із-за постійних боргів, відсутності опалення, незадовільного стану будов не працювало 6 сільських будинках культури.

Заборгованість по заробітній платі на кінець 1999 року становила по сільських клубах 7521 гривню.

Всього в клубних закладах працює 40 чоловік, з них 27 жінок. За освітою: у 33 середня спеціальна ( в тому числі у 23 фахова). Вищої освіти немає в жодного з працівників. 10 працює на повній ставці, 1 – 0,75 ставки, 6 – 0,5 ставки, 1 – 0,25 ставки.

Потребує покращення матеріально-технічна база клубних закладів. 26 з них працюють в спеціально збудованих приміщеннях, 8 в пристосованих. Потребують капітального ремонту – 22.

В закладах культури району є 8480 місць в лекційних залах та залах для глядачів (з них 7640 в сільській місцевості).

В закладах культури є 94 об’єкти дозвілля (81 в сільській місцевості). В клубних установах було 7 комплектів музичних інструментів.

В районі працює 98 клубних формувань (47 із них для дітей і підлітків), учасниками яких є 922 чоловіки (з них 485 дітей і підлітків). З них із званням “народний” – 2, зразковий – 1.За рік ними проводиться значна робота. Так, лише 114 тематичних масових заходів на яких було присутньо близько 32 тисяч людей.

Важливими об’єктами соціально-культурної сфери в районі 2 дитячі музичні школи. В яких працюють 38 викладачів, що навчають дітей грі на фортепіано, духових і ударних, струнно-смичкових та народних інструментах, хореографії, образотворчого мистецтва та теорії музики. В зв’язку з платністю навчання кількість учнів в них останнім часом значно скоротилась.

Всього працівників культури Тиврівського району за 1999 рік нараховувалось 152 чоловік (з них 58 на селі).

Таким чином, важкий стан в якому нині перебувають заклади культури району значно обмежує їх потенціал, що не дозволяє в більшій мірі задовольняти потреби жителів в культурних послугах.



Головною ж причиною цього, як і по всій країні, є вкрай незадовільне фінансування. На практиці бере гору тенденція за рахунок культури поправляти справи в інших сферах суспільного життя, в першу чергу в економіці.

Розгляд же культури як навантаження на економіку країни привело до негативних наслідків в суспільному розвитку. Залишковий принцип виділення коштів на культуру наніс збитки духовному прогресу суспільства. Його примінення в практиці культурного будівництва пов’язано з недооцінкою ролі культури як фактора, що сприяє соціально-економічному розвитку.



4.2. Підтримка культурної галузі як невід’ємна умова загального прогресу суспільства.

Велич нації полягає в її культурі.