Гуманітарний розвиток та гуманітарна політика ( на прикладі Тиврівського району Вінницької області)” за програмою “Адміністративний менеджмент”, Детальна інформація

Гуманітарний розвиток та гуманітарна політика ( на прикладі Тиврівського району Вінницької області)” за програмою “Адміністративний менеджмент”
Тип документу: Курсова
Сторінок: 32
Предмет: Менеджмент
Автор: фелікс
Розмір: 199.8
Скачувань: 2881
Після отримання коштів із бюджету на свої рахунки, головні розпорядники у встановленому порядку перераховують кошти на поточні рахунки підвідомчих підприємств, організацій та закладів культури.

Кожне окреме підприємство, організація або заклад культури отримує асигнування лише з одного бюджету.

Перелік видатків, які включаються в окремі статті, встановлюється наказами та листами Міністерства фінансів України. Керівники-розпорядники бюджетних коштів – мають збільшувати квартальні витрати по одній статті за рахунок відповідного скорочення витрат за іншими статтями без перебільшення загальної суми квартальних асигнувань по кошторису. Таке збільшення допускається за всіма статтями, крім видатків на заробітну плату. Капітальні вкладення, харчування, стипендії, а для закладів, що фінансуються з державного бюджету, також, крім витрат на придбання обладнання та інвентар. [1.c.141].

Кошторис видатків підприємства, організації, закладу культури складається відповідно статтям бюджетної класифікації видатків. Кожна стаття кошторису вміщує споріднену групу видатків.

Стаття 1. Заробітна плата.

Стаття 2. Нарахування на заробітну плату.

Стаття 3. Канцелярські та господарські витрати.

Стаття 4. Відрядження та службові поїздки.

Стаття 12. Придбання обладнання та інвентаря.

Стаття 14. Придбання м’якого інвентаря та обмундирування.

Стаття 15. Реставрація пам’яток історії та культури.

Стаття 16. Капітальний ремонт будинків та споруд.

Стаття 18. Інші витрати.

Поквартальний розподіл бюджетних асигнувань за кошторисами повинен відповідати поквартальному розподілу видатків відповідного бюджету. При виконанні кошторису протягом року в нього можуть бути внесені зміни вищестоящою організацією, яка затверджувала кошторис.

Терміни розглядання кошторисів бюджетних закладів культури встановлюються їх вищими організаціями таким чином, щоб збірні дані за кошторисами могли бути вчасно представлені у відповідні фінансові органи для включення у проект бюджету, який подається у виконавчі органи. [31.c.41].

Згідно з статтею 23 “Основ законодавства про культуру в Україні, фінансування культури здійснюється “на нормативній основі”, тому розмір асигнувань за кожною статтею кошторису видатків встановлюється шляхом нормування видатків у відповідності з встановленими нормами та нормативами.

Так, заробітна плата планується виходячи з типових штатів, установлених для кожного виду установ залежно від обсягу їхньої діяльності (наприклад, по бібліотеках – від розміру книжкового фонду та ставок заробітної плати).

Ставки заробітної плати бібліотекарів залежать від освіти та стажу роботи, а працівників інших культурно-освітніх установ – від групи установи. Витрати по інших статтях плануються так само, як і по інших бюджетних організаціях.

По невеликих культурно-освітніх установах складаються загальні кошториси в межах району чи місті. Зведене планування здійснюється за видами установ на основі середньої кількості кожного типу та середньої норми витрат з виділенням витрат на заробітну плату. [24.c.17].

Особливістю даної сфери є те, що капіталовкладення в неї, приносить найбільший економічний ефект за її межами. Ці затрати мають характер довгострокових соціальних інвестицій, позаекономічний та економічний ефект яких буде проявлятись на протязі тривалого часу у всіх підсистемах соціального життя. [71.c.28].

В процесі своєї роботи заклади культури використовують трудові та фінансові ресурси.

Для оцінки успішності їх роботи потрібно вивчати показники ефективності використання ресурсів: затрат на одного глядача, витрат на одного читача в бібліотеках. Даний аналіз необхідно проводити в динаміці, виявляючи тенденції його розвитку.

Важливо усвідомлювати, що для злагодженої роботи закладів культури мають значення і кадрова і матеріально-технічна складова. На останню значний вплив має ступінь зносу основних фондів.

Він визначається за формулою: Із = Тф/Тн * 100, 4.1.

де Із – ступінь фізичного зносу;

Тф - фактичний строк служби;

Тн – нормативний строк служби. [71.c.94].

Крім фізичного зносу є і моральний знос. Особливо він є відчутним останнім часом в зв’язку з стрімкими процесами розвитку науково-технічного прогресу.

Як і в інших галузях суспільного життя для успішної роботи сфери культури важливе значення має правильне нарахування амортизації. Планова сума амортизаційних відрахувань визначається на основі середньорічної вартості основних фондів і визначається за формулою:

Аn = ( (Фn * Hnc)/100, 4.2.

The online video editor trusted by teams to make professional video in minutes