Паралізовані підприємства, Детальна інформація

Проблеми в системі виникають лише через домашні господарства. Д сподівається, що за його роботу йому заплатять 100 рублів, однак не може погодитися на бартерну форму розрахунку: йому потрібні (хоча б частково) гроші. Однак грошова вартість продукту, що залишається в П, становить лише 33 1/3 рублів. Звідси заборгованість із заробітної платні.

Описану модель сильно спрощено. Але навіть ця проста схема дає можливість зрозуміти її масштаб у російській економіці. Якщо зробити ще деякі додаткові припущення, можна змоделювати всю віртуальну економіку, яка має не лише борги із заробітної платні, а й нереальний бюджет, забор-гованість з пенсійних виплат та “реальне” зростання виробництва.

Спробуймо уявити, що станеться, якщо віртуальна економіка припинить своє існування. Усі її показники (продаж, прибутки, ВВП, виробництво) є набагато кращі, ніж відповідні реальні показники. У разі руйнації віртуальної економіки скоротяться номінальні виплати з бюджету та з’являться нові види боргів. Але, що найголовніше, — підприємство, яке знищує додану вартість, стане збитковим, тому має бути закрите

Не менш важливо й те, що 4-секторна облікова модель дає можливість оцінити корисність (точніше, марність) окремих політичних заходів. Згадаймо, наприклад, жорсткі заходи щодо збирання податків, здійснення яких вимагав МВФ. Російський уряд був змушений збільшити обсяг грошових надходжень до бюджету та, відповідно, вимагати від підприємств сплати податків у грошовій, а не в натуральній формі. Наведена модель дозволяє зрозуміти, що такий підхід тягне за собою перерозподіл вартості – однак, недостатньої, щоб задовольнити вимоги бюджету (щодо податків) та робітників (щодо заробітної платні) – від одного реципієнта до іншого. Виграш одного учасника означає програш іншого: виплата податків призведе до заборгованості із заробітної платні.

Такою є ситуація, що склалася в Росії впродовж останніх років, зокрема і в І-у кварталі 1998 року. У січні-березні російська податкова служба збільшила грошові збори більше ніж на п’ять мільярдів рублів (з урахуванням інфляції). Протягом того ж таки періоду заборгованість підприємств із заробітної платні зросла майже на… п’ять мільярдів рублів.

Чому росіяни обирають цю схему

Очевидно, що система, описана вище, не змогла б довго існувати в ринковій економіці. Однак у Росії вона існує та міцнішає. Для того щоб відчути силу віртуальної економіки, повернімося до нашої 4-секторної схеми і спробуймо уявити собі, що станеться, якщо віртуальна економіка припинить своє існування. Ми можемо порівняти результат, отриманий у віртуальній економіці, з тим, що відбувається насправді. Потрібно лише припустити, що всі учасники, разом з виробником, який знищує вартість, визнають реальною ціною кінцевого продукту 100 рублів.

По-перше, П доведеться показати замість прибутку збитки розміром 100 рублів. У такому разі П не потрібно буде платити податки, однак, маючи лише 100 рублів від продажу продукції, П не зможе одночасно розрахуватися з Г (якому заборгував 100 рублів за газ) та з Д (якому потрібно заплатити 100 рублів заробітної платні). П буде змушене розподілити між Г і Д 100 наявних у нього рублів. Припустимо, що кожному з них П поверне по 50 рублів. Тоді матимемо заборгованість П із заробітної платні сумою 50 рублів та взаємну заборгованість між підприємствами 50 рублів.

Своєю чергою, Г скорочує обсяг відрахувань до бюджету до 50 рублів, які він отримує від П. Такі дії призводять до податкової заборгованості в Г обсягом 50 рублів. Доходи Б складаються лише з надходжень від Г, оскільки П не створив доданої вартості. 50 рублів, які Б отримав від Г, потрапляють до Д. Проте цей рух спричинює появу бюджетних боргів (наприклад, щодо пенсій) обсягом 50 рублів.

Наш приклад можна було б ще деталізувати, однак картина починає прояснюватися. На цьому етапі корисно підсумувати отримані дані у формі уявних національних рахунків. У таблиці на сторінці 41 наведено порівняння результатів діяльності віртуальної та реальної економіки. За всіма позиціями сукупні показники віртуальної економіки (продаж, прибутки, ВВП, виробництво) є набагато кращі, ніж відповідні реальні показники.

Пункт таблиці щодо розміру бюджету заслуговує на особливу увагу. Запланований бюджет дорівнює всім закладеним податкам та, відповідно, витратам, які формуються за рахунок очікуваних надходжень. Для реальної економіки показник становить лише половину від показника віртуальної економіки. Як це розуміти? Якщо припустити, що бюджетні трансферти домашнім господарствам — це пенсії, то матимемо скорочення пенсій на 50% у номінальному виразі. Насправді, звичайно, нічого не змінюється, однак фактично уряд з більшою адекватністю виконує свої зобов’язання в умовах реальної економіки (обіцяна та сплачена суми становлять 100 та 50 рублів відповідно, тоді як у віртуальній економіці ці суми відповідають 200 та 67). І все-таки враження таке, ніби пенсії скоротилися вдвічі!



Порівняльні показники для віртуальної

та реальної економіки

Віртуальна Реальна

Продаж, загалом 400 200

Прибутки, загалом 200 0

Прибутковість 50% 0%

Загальна додана вартість (=ВВП) 300 100

Промислове виробництво 400 200

Бюджет



Запланований 200 100

Виконаний 67 50

Доходи домашніх господарств



Нараховані 300 200

Виплачені 100 100

Заборгованість