Переваги і недоліки введеної в країні системи оподаткування, Детальна інформація

Звичайно, термінологія є всього-на-всього термінологією. Від назви тут суть явища не змінюється. Ми зупинилися на цьому тільки з огляду на те, що все починається саме з використання понять і термінів. Чи можна вести обгрунтовану, послідовну і цілеспрямовану податкову політику, якщо не з'ясувати суті того чи іншого податку і платежу, яка відображається в його назві? Термінологічна плутанина в подальшому знаходить своє відображення в механізмі справляння податків і обов'язкових платежів, чого вже ніяк не можна віднести до другорядного чи несуттєвого.

Основу сутнісного аналізу запропонованого проекту становить дослідження складу податкової системи. Як видно з наведеного вище переліку, існують досить суттєві відмінності між останньою редакцією Закону «Про систему оподаткування» і проектом Податкового кодексу, однак вони стосуються другорядних податків. Так, у складі загальнодержавних податків не виділено окремо податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, який цілком доречно має бути врахований у складі податку на майно. Також до податку на майно, але вже явно необгрунтовано, віднесено податок на землю. Вилучені внески в цільові фонди. Скорочено і дещо змінено склад місцевих податків і зборів, серед яких найбільше виділяється запропонований місцевий акцизний податок.

Окремі види платежів просто недоцільні, і їх слід скасувати. Так, податок на промисел, який являє собою плату за право разової (не більш як чотири рази на рік) торгівлі, цілком може бути об'єднаний із місцевим ринковим збором. Із позицій зіставлення надходжень від нього з витратами на його справляння він економічно недоцільний. Встановлення окремої плати за торговий патент теж недоречне, просто можливі два варіанти сплати прибуткового податку з громадян, що займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи: за декларацією про доходи або у вигляді фіксованої плати за патент на право займатися такою діяльністю. Тобто це не окремий податок, а специфічна форма його справляння. Аналогічне зауваження стосується збору за видачу ордера за квартиру. Як плата за державну послугу він належить до державного мита, і нема сенсу виділяти його окремо.

Вважаємо за доцільне окремо виділити компенсаційні доходи-відрахування на геологорозвідувальні та дорожні роботи. При цьому слід зазначити, що запропоноване скасування відрахувань на дорожні роботи нічим не обгрунтоване. Нині й у найближчій перспективі ці витрати фінансуватимуться з бюджету, і скасування відповідних компенсаційних доходів або посилить напруження з бюджетним дефіцитом, або потребуватиме скорочення обсягів фінансування дорожніх робіт.

Цілком доречним є перегляд складу місцевих податків і зборів. При цьому важливим є забезпечення їх надійності, доцільності й ефективності. З цих позицій цілком обгрунтованим буде, як це пропонується і в проекті Податкового кодексу, скасування трьох видів зборів, що стягуються на бігах на іподромах, а також зборів за видачу ордера на квартиру, за проведення кіно-і телезйомок. Крім того, на відміну від авторів проекту Податкового кодексу, ми вважаємо за доцільне скасувати збір за проїзд по території прикордонних населених пунктів автотранспорту, що прямує за кордон і з-за кордону. По-перше, це суперечить праву на свободу пересування, по-друге, створює перепони на шляху міжнародних зв'язків і торгівлі. По-третє, і це головне, — такий підхід дає можливість заробляти гроші без будь-яких зусиль. Адже й так ці населені пункти мають певні переваги і можуть заробляти значні доходи шляхом використання власної інфраструктури, яку необхідно відповідним чином розвивати, а не штучно створювати у прикордонних районах живі черги на кілька днів. Треба, щоб ці доходи відповідали вкладенням у розвиток необхідної інфраструктури, а не надходили автоматично.

B

t

\x0161

\x0153

I

†

\x2403\x1200\x6864\x0101\x6100$\x1700

„

3/4

th

F

F

&

F

F

F

F

&

сцевого акцизного податку. Його введення було б логічним, якби він встановлювався у вигляді надбавок до загальнодержавного. Але в Україні передбачено інший підхід — виділення окремих місцевих податків і зборів. Також до посилення податкового тиску призведе встановлення збору за видачу дозволу на будівництво на земельних ділянках у населених пунктах об'єктів виробничого і невиробничого призначення, індивідуального житлового, дачного будівництва, будівництва садових будинків і гаражів. Такий збір при встановленні податку на майно, а також при включенні доходів від майна до сфери індивідуального прибуткового оподаткування є просто надмірним.

Окремо слід зупинитися на особистому прибутковому оподаткуванні. Досі в Україні діє законодавча база, яка визначає прибутковий податок із громадян, хоча в останній редакції Закону «Про систему оподаткування» виділено «податок на доходи фізичних осіб». У запропонованій проектом кодексу редакції йдеться вже не просто про термінологічні новації. Згідно з проектом справляння цього податку передбачається як оподаткування доходів фізичних осіб за схемою, близькою до системи оподаткування прибутку підприємств. Змінюється сама ідеологія встановлення податку.

Якщо нині основним об'єктом оподаткування виступають первинні доходи громадян (звідси й назва — прибутковий податок), то авторами законопроекту пропонується оподатковувати всі доходи, як первинні, так і вторинні (наприклад, від продажу майна), що й відображено в терміні «податок на доходи фізичних осіб». Тобто фактично йдеться про новий податок. Цю ситуацію можна порівняти з двома формами прибуткового оподаткування підприємств: податок на прибуток і на дохід. Вважаємо за доцільне не тільки застосовувати термін «прибутковий податок з громадян», а й встановити саме цей податок. Якщо в оподаткуванні підприємств здійснено повернення до податку на прибуток замість податку на дохід, то безглуздо для громадян пропонувати зворотне. Це призведе до нової хвилі відпливу капіталу в «тінь».

Із позицій рівня податкового навантаження здається недоречним включення до Податкового кодексу гербового збору. По-перше, за своєю суттю він належить до державного мита, а не є окремим платежем. По-друге, і це головне, він вводився як надзвичайний платіж для забезпечення видатків Пенсійного фонду. Фіксувати ж на тривалу перспективу в Податковому кодексі надзвичайні податі нерозумно.

І нарешті, зауваження щодо внесків у цільові фонди. Загалом ми згодні з пропозиціями про скасування або самих фондів, або обов'язкового характеру їх формування. Фактично ці внески перетворилися на відомчі податки. Однак це не стосується внесків у соціальні фонди — пенсійний, соціального страхування, сприяння зайнятості населення. Як уже зазначалося, платежі у ці фонди в більшості країн належать до податкової системи. Офіційні статистичні видання, що видаються організацією економічного співробітництва і розвитку (ОЕСО), відносять до податкової системи внески (відрахування) на соціальне страхування. Тому вилучивши цілком обгрунтовано зі складу податкової системи внески в цільові фонди відомчого призначення, неправильно не відобразити в ній внески у соціальні фонди. Ці фонди мають постійний характер, такі ж за суттю і внески до них. Вилучення їх із Податкового кодексу штучно звужує реальні рамки системи оподаткування.

Аналізуючи розвиток податкової системи України та проект Податкового кодексу вчені-фінансисти вважають за доцільне і необхідне справляння в Україні таких податків і податкових платежів:

А. Загальнодержавні податки та обов'язкові платежі: