Організація обліку праці та її оплати, Детальна інформація

Згідно з п.17.1 Типового положення з планування,обліку та калькулювання собівартості прдукції(робіт,послуг)у промисловості,витрати на оплату праці поділяються на основну і додаткову заробітну плату.

Відповідно до пункту 233 цього положення до витрат на оплату за рахунок прибутку,що залишається в розпорядженні підприємства,і інших цільових надходжень відносяться виплати в формі винагород за підсумками роботи за рік,премії за спеціальними системами і положеннями,комісійні й інші грошові і матеріальні виплати,не передбачені актами законодавства або понад встановлені вказаними актами норми.

Роз”яснення з цього питання Державна податкова адміністрація України дала в листі від 18.02.98р.№1725/10/15-1117”Про оподаткування прибутку підприємств”,зокрема зазначається,що питання віднесення на валові витрати винагород по підсумках роботи за рік врегульоване чинним законодавством,оскільки пунктом 5.6 статті 5 Закону №334/94-ВР визначено,що до складу валових витрат платники податку включають

витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати і інших видів заохочень і виплат.

Отже,з”являється одна з багатьох відмінностей обліку витрат на виробництво від обліку валових витрат.Наприклад,у витрати на виробництво винагороди за підсумками роботи за рік не включаються ,а у валові витрати включаються.

У зв”язку з тим,що на сьогоднішній день немає більш сучасного документу,аналогічного додатку №10 до правил,підприємства в практичній діяльності керуються різними нормативними ізаконодавчими актами,що визначають види витрат на оплату праці при включенні їх до витрат виробництва і валових витрат.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.97р.№1427”Про затвердження Положення про порядок компенсації працівникам частини оплати праці у зв”язку з порушенням термінів її виплати”встановлено,що ця компенсація працівникам виплачується у випадку затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітноі плати,нарахованої працівникам за період роботи починаючи з 01.01.98р.,якщо індекс цін на споживчі товари і тарифи на послуги(далі-споживчі ціни )за цей період зріс більше ніж на один процент.

Пунктом 68 Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93р.№250,передбачено,що з метою рівномірного включення подальших витрат до витрат виробництва і обігу звітного періоду підприємство може створювати резерви на подальшу виплату відпусток робітників і виплату винагород за вислугу років,включаючи відрахування на державне соціальне страхування з ціх сум.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.10.97р.№7”Про затвердження Рекомендацій відносно порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці”встановлено як компенсація за

виконаний обсяг робіт,міру напруженості,складність і самостійність у роботі,необхідність періодичного виконання службових завдань понад встановлену тривалість робочого часу надання додаткової відпустки до 7 календарних днів у виконанні статті 8 Закону України”Про відпустки”

З 1 січня 1998р. набрала чинності також стаття7”Щорічна додаткова відпустка за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці і її тривалість”Закону України “Про відпустки.

Відповідно до підпункту 5.4.2. Закону України”Про оподаткування прибутку підприємств” рзроблена постанова Кабінету Міністрів України від 24.12.97р.№1461”Про розмір витрат платника податків на профєсійну підготовку і перепідготовку”,згідно з яким платник податку на прибуток може включати до валових витрат виробництва і обіг звітного періоду витрати на професійну підготовку і перепідготовку за профілем такого платника фізичних осіб,які знаходяться у трудових відносинах з ним в Українських закладах освіти,за винятком фізичних осіб,пов”язаних з таким платником податків,у розмірі до 2% фонду оплати праці звітного періоду.

Згідно з пунктом 232 Типового положення по плануванню,обліку і калькулуванню собівартості продукції(робіт,послуг) у промисловості до витрат на оплату праці,які відшкодовуються за рахунок прибутків і збитків відносяться:

-витрати на анульовані виробничі замовлення і державні контракти;

-витрати на утримання законсервованих виробничих потужностей і об”єктів за рішенням Кабінету Міністрів України,крім виплат відшкодованих за рахунок інших джерел;

-не компенсовані винними особами збитки від простоїв з внутрішньо-виробничих і інших причин,а також суми виплат працівникам за час простою ;

-витрати,пов"язанi з попередженням або лiквiдацiєю наслiдкiв

стихiйного лиха;

-витрати на некомпенсованi збитки вiд пожеж,аврiй,iнших

надзвичайних подiй,викликаних екстремальними ситуацiями.

Є також витрати,якi включаються до елементiв"Витрати на

оплату працi",зокрема:

1.Витрати громадянам за виконанням робiт(послуг)вiдповiдно до

угод громадсько-правового-характеру;

2.Виплата звiльненим працiвникам вихiдної допомоги i середнього

заробiтку;

3.Вартiсть безкоштовно наданих робiтникам комунальних послуг,

продуктiв харчування,витрати на оплату безкоштовно наданого

працiвникам житла(суми грошових компенсацiй за ненадання

безоплатного житла,комунальних послуг та iн.);