Аудит податку на прибуток, Детальна інформація

Курсова робота

на тему:

“Аудит податку на прибуток ”



ЗМІСТ

1. Проблеми, викликані неузгодженістю податкового та бухгалтерського обліку в Україні.......................................................................................................2

2. Мета та задачі аудиту податку на прибуток.....................................................5

3. Послідовність проведення аудиту податку на прибуток та основні

джерела інформації ................................................................................................5

4. Програма аудиту податку на прибуток.............................................................7

5. Зміни в оподаткуванні прибутку підприємств, їх вплив

на податкові зобов’язання платника податку....................................................26

Список використаної літератури..........................................................................37

1. Проблеми, викликані неузгодженістю податкового та бухгалтерського обліку в Україні

У сучасних умовах особливого значення набуває підвищення ефективності ведення податкового обліку та здійснення аудиту податкової звітності.

Податковий облік можна визначити як підсистему бухгалтерського обліку, яка за певними правилами, затвердженими державою, виконує функції нарахування та сплати податків. Зокрема у ст.1013 (53) проекту Податкового кодексу податковий облік визначається як система обов’язкових форм і методів відображення платниками податків результатів господарської діяльності або інших об’єктів, пов’язаних з визначенням податкового зобов’язання з відповідних податків. Тобто мова фактично йде про те, що податковий облік обгрунтовує, регулює взаємовідносини між платниками податків і державою щодо обсягів і структури податків та інших обов’язкових платежів.

Податковий облік – це, з одного боку, облік валових доходів і валових витрат, який здійснюється з метою визначення податку на прибуток, а з іншого – облік ПДВ, зокрема, податкового кредиту і податкового зобов’язання, а також інших податків, зборів (обов’язкових платежів).

Отже, склалася ситуація, яка фактично призвела до формування паралельної системи обліку, що не контролюється подвійним записом, і значно підвищила витрати на його ведення і призвела до поглиблення протиріч з міжнародними правилами. Це можна побачити на прикладі податку на прибуток. Так, оподатковуваний прибуток у податкових деклараціях – це не прибуток взагалі, а певна довільна величина, слабо пов’язана з результатами господарської діяльності, що може збігатися з величиною приросту капіталу в даному звітному періоді тільки випадково. У цьому разі держава вилучає не приріст капіталу, а безпосередньо капітал.

Отже, на даний момент податкове законодавство взаємодіє з бухгалтерським обліком таким чином, що особливості реального оподаткування впливають на порядок відображення сум, пов’язаних з податком на прибуток у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності, тобто податок, який підлягає сплаті до бюджету, обчислюється не за бухгалтерськими правилами, які реально визначають кінцевий фінансовий результат, а за окремими правилами, встановленими податковим законодавством.

Щодо Звіту про фінансові результати, то аж до статей “Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: прибуток або збиток” (ряд. 170 або 175) ніякі правила податкового законодавства не можуть вплинути на фінансові показники, що визначаються згідно з нормами чинних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, і передусім П(С)БО 15 “Дохід” і П(С)БО 16 “Витрати”. Це основна відмінність між міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 12 “Облік податків на доходи” і Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 17 “Податок на прибуток”. Така відмінність на сьогодні є реальністю, і тому необхідно шукати шляхи найефективнішого вирішення цього питання. Тому можна говорити про те, що в сучасних умовах однією з основних проблем є інтеграція різних видів обліку в єдину інформаційну систему.

Хоча податковий і фінансовий облік пов’язані між собою, результати за даними цих двох систем обліку суттєво відрізняються між собою. До найпоширеніших причин таких відхилень можна віднести:

принципово новий підхід до визначення моменту виникнення валових доходів та валових витрат, який не збігається з моментом отримання доходів і витрат діяльності підприємств (правило “першої події” в податковому обліку та принцип нарахувань в бухгалтерському);

відмінність у методиці визначення сум валових доходів і витрат, а також сум витрат і доходів діяльності;

новий підхід до визначення об’єкта оподаткування (об’єкт оподаткування в податковому обліку є прибуток, який визначається шляхом зменшення скоригованого валового доходу на суму валових витрат і амортизаційних відрахувань і який не збігається з прибутком, що є різницею між доходами і витратами, відображеними у фінансовому обліку);

існування у фінансовому обліку певних теоретичних категорій, цілісної методології обліку та обмеження теоретико-методологічної бази податкового обліку лише правилами його ведення;

відмінність у призначенні фінансової та податкової звітності (якщо за даними першої можна охарактеризувати фінансовий стан, то за даними другої – стан розрахунків з бюджетом).

Усе це свідчить про те, що назріла необхідність інтеграції податкового і бухгалтерського обліку. Слід зазначити, що незалежно від шляху, який буде обрано щодо взаємоузгодження обліку та оподаткування, податкову і фінансову звітність слід складати, керуючись загальними методологічними принципами бухгалтерського обліку, тобто податкове законодавство повинно бути зорієнтоване на формування податкових показників на основі даних бухгалтерського обліку, який базується на Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Можна припустити, що наявність розбіжностей між даними бухгалтерського обліку і податкової звітності зумовлені тільки тим, що більшість податкових законів були прийняті раніше вищеназваного Закону. Проте вже сьогодні очевидно, що у проекті Податкового кодексу проблема розбіжностей не знайшла вирішення, серйозним недоліком є те, що у ньому не передбачено механізму отримання з бухгалтерського обліку інформації для складання податкової звітності. Тому навіть при відмові від застосування правила “першої події”, проблему не буде вирішено. На це слід звернути увагу на наступних етапах розгляду проекту Податкового кодексу.

2. Мета та задачі аудиту податку на прибуток

Метою аудиту розрахунків з бюджетом з податку на прибуток є висловлення думки аудитора щодо достовірності, об'єктивності та відповідності чинному законодавству показників звітності по нарахуванню та сплаті податку на прибуток.

Функціональними задачами є: коригування (рекомендації щодо виправлення помилок) та розроблення пропозицій на підставі проведеного аудиторського дослідження щодо альтернативних методів оподаткування, які для клієнта є більш оптимальними.